Як почати нове життя, або все тільки попереду! Власний досвід

Що виберете: журавля у небі, чи, все-таки, синичку у руках? Зважитись на самостійне життя і покинути роботу у офісі, де платять «мало, але регулярно» – завдання складне.

Для мене віддалена робота завжди була мрією, яка видавалась нездійсненною. Та поняття «фріланс-біржі», на яке я натрапила в інтернеті, перевернуло докорінно моє уявлення про можливі варіанти заробітку.

Початок

Те, що шкільні твори давались мені легко, здається зараз звичною справою. Так само легко писались офіційні листи на державній службі, де я «прослужила» 19 років.

Але коли нещодавно почала аналізувати свій «трудовий шлях», то виявилось, що зародки «письменництва» проявились ще задовго до 2016 року, з якого я офіційно починаю відлік.

Першу реальну копійку я заробляла в студентські роки написанням рефератів та курсових. Правда, тоді копірайтерська праця виглядала дещо по-іншому.

Неділя, підйом о 8-00, похід в обласну бібліотеку. На абонементі вибираєш список літератури і шуруєш по читальним залам – бо ж всі книги в одному залі не знайти!

Набираєш 10-15 джерел (жах!) і починаєш «вникати». Так продовжується 3-4 години. А коли голова вже зовсім як «баняк» – починаєш щось шкрябати у зошитку….

Приходжу додому в 5-6 годин вечора і переписую ті «замітки самашедшего» начисто.

За реферат я мала 2 долари, а за курсак – 5. Непогано, якщо врахувати, що стипендія була на рівні 5-6 доларів. Але найдивніше, що мені це тоді навіть в такому нелюдському вигляді ПОДОБАЛОСЬ.

Мрія близько

Ідея прийшла несподівано. Якось, гортаючи каталог «Bonprix», замислилась: а хто пише ці коротенькі описи товарів? Виглядає привабливо і легко. Я ж так теж можу!

Слава людині, що придумала Інтернет! Із всесвітньою павутиною життя стало цікавішим. Вже пізніше один мій знайомий сказав: «Коли закінчуються гроші, виявляються нові таланти». Фраза «в десятку».

Мої «приховані таланти» почали проявлятись на початку 2016. Трохи більше року тому я щоранку слухняно йшла на роботу в офіс і навіть не думала, що може бути інакше. Спонтанне рішення, шок колег і от – я на волі!

Вже не пам’ятаю хто, сказав, що якщо людина один раз спромоглася заробити собі на хліб, то далі проблем з «харчами» не виникне. Але, якщо заробляти улюбленою справою, то звичайний чорний хліб видається пишною здобою – це тепер я знаю точно!

Нове життя

Нова діяльність захоплювала. Я реєструвалась на всіх біржах, які траплялись на шляху (advego.ru, kabanchik.ua, freelancer.com, freelancehunt.com, fl.ru, chelovek.com.ua, 5bucks.ru, а скільки ще їх пройшло непоміченими!), працювати довелось на двох (freelance.ua та advego.ru) і висновки були зроблені.

Біржа – це майданчик, де можна починати створювати портфоліо і збирати відгуки. На початках – непогано.

Один мій замовник якось сказав: «Я занимаюсь неестественным отбором))) отбираю у бирж самых лучших и отпускаю их на волю…».

Гарні слова. Після іспиту на біржі, воля стає ближчою.

Далі буде…

Напевно так відбувається «пошук себе». Але це тільки початок і не все так просто.

Вільний політ означає:

• відповідальність за свої вчинки на рівні гаманця і репутації;
• постійне вдосконалення професійних навичок;
• постійний рух вперед і освоєння нових ніш;
• постійний пошук замовників, яких потрібно переконати у своїй експертності.

Зараз мені важко пояснити старим знайомим, чим саме я займаюсь. Але моя робота приносить РЕАЛЬНІ результати – це найважливіше!

Як на вашу думку: чи варто ризикувати насидженим місцем і «іти в нікуди»? Цікаво почути роздуми сторонніх людей на цю тему.

Напишіть, у коментарях як проходило (чи проходить) ваше становлення?

В моїх подальших планах – цікаві статті на тему вдосконалення професійних навиків і щоденного життя-буття вдалині від душних офісів.

Підписуйтесь на розсилку (знизу на сторінці), щоб не прогавити цікавинки!