«Чому так дорого?» — скільки коштує стаття
Коли мене питають, скільки коштує написати статтю, то буває, чую: «Це трохи дорого. А якщо замовлень буде багато, то це ж дешевше вийде, правда?»
А ви задумувались, як насправді пишеться стаття? Реально корисна, цікава, аргументовна?
Зараз мова не йде про простенькі SEO-тексти на буденну тематику по типу «Як вибрати крем для обличчя». На створення такого контенту теж треба трохи часу, але це здебільшого технічні моменти, бо інформації вдосталь – варто тільки продумати, що саме хочеш сказати, а далі викласти це словами, відповідно до умов завдання.
Якщо ж говорити про матеріали більш серйозні, то текст, до моменту, коли «починає вистукуватись на клаві» проходить етапи непомітні, проте основоположні:
- Вивчення теми. Навіть якщо тематика не нова, все-одно треба знайти і прочитати 10 публікацій (і це як мінімум!). Цікавить абсолютно все: від визначень у словниках та вікіпедії, до статей на суміжну тему. Паралельно робляться помітки і фіксуються корисні веб-ресурси. Для складних тематик обов’язковим вважається інтерв’ю з експертом/замовником – тільки він може направити в потрібне русло і задати тон.
- Вивчення потреб цільової аудиторії. Це той самий маркетинговий аналіз, про який зараз чути повсюдно. Знаю про що буду говорити – визначаюсь тепер, що з вивченого матеріалу цікаве саме моїм читачам. Хто вони і для чого їм читати мою писанину.
Далі іде перерва — як мінімум доба. Треба щоб все вляглось і склалось по поличкам в голові. Інакше мозок лусне.
- Пошук інформації. Етап, подібний до п.1, проте більш означений. Знаю що треба сказати, знаю кому це треба — вибираю головне. Тут важливо критично підходити до всього знайденого в інтернеті, адже ми ж знаємо, що і на парканах теж пишуть, але чи можна всьому вірити?
- Структурування матеріалу і обдумування плану статті. Тільки на цьому етапі доходить черга до чогось конкретного. Робляться чернетки, вимальовується план подачі «готової страви».
- Написання тіла статті. Прийшов час «постукати по клаві». Чисто технічний момент – робота займає від 3-4 годин до повного робочого дня, як коли.
Тут знову треба перерва. Я беру паузу на добу. Щоб пристрасті втихомирились, а мозок заспокоївся: «Завтра я подивлюсь на все це очима стороннього спостерігача і побачу щось нове», — кажу собі і закриваю ноут.
- Корекція та редагування. Свіжий погляд дає свій ефект. Написала? Тепер викреслюємо! Саме так – повидаляти все зайве і те що замиленим оком здається «потрібним» – справа неабияка. Але необхідна. Насправді на цьому етапі видаляється 20-30% тексту.
- Узгодження із замовником. Хвилюючий момент, коли кажеш людині : «Готово, тримайте!» і натискаєш чарівну кнопочку «відправити».
Етап очікування результату — це процес від екстремального хвилювання на початку (1-2 дні) до ефекту байдужості, якщо зворотнього зв’язку нема.
Чарівні слова замовника «Все супер! Це саме те, що треба», — надихають. Проте буває, що треба внести корективи. Але це вже завершальна стадія процесу.
- Повторна корекція за необхідності. Досвідчені копірайтери «на бЕрезі» обговорюють кількість корекцій. Я хоч вже і маю досить досвіду, але страждаю навіженістю до роботи. А тому можу правити текст кілька разів. І не тому, що «не доганяю» з початку, а тому, що замовник, буває хоче то одного, то іншого. Вгадати важко (та й не телепат же я!), але коли спортивний інтерес вже розігріто, то я готова на все!
- Здача і оплата. Найприємніший момент, коли робота виконана, всі задоволені, а гаманець брязчить свіжою копійкою. Так, «я це зробила» і пишаюсь собою!
А тепер повернімось на початок.
Коли мені кажуть «Це трохи дорого. А якщо замовлень буде багато, то це ж дешевше вийде, правда?», я запитую у відповідь:
«А за скільки б ви проробили таку роботу? Так, щоб щоразу якісно і без махлювань? Щоб сподобалось і читачам і пошуковим роботам? Щоб тексти і унікальні і ідеальні в плані семантики?»
«Як ви оцінюєте свій час?». Спочатку тиша. А далі — «Добре, згода. Працюємо!» І не помиляються. Бо ж відомо: «Дешева рибка — юшка вон!»