4 види лапок: що де доречно і що де правильно застосовувати

4 види лапок: що де доречно і що де правильно застосовувати

Лапки бувають різні…

Доля занесла мене редагувати тексти в блозі бізнес-коуча. Перше, що кинулось в очі — це дефіси замість тире і моя больова точка — лапки.

Мене завжди вчили, що ” ” — неправильно, а лапки-ялиночки « » — те, що треба. Саме тому я вживаю тільки «», і всім клієнтам раджу застосовувати цей варіант.

Ну, хіба тільки якщо є потреба вставити лапки в лапках, то доцільно застосовувати ялиночки « » ззовні і подвійні лапки ” ” всередині. Все решта — від лукавого.

Але, як завжди буває, на чому зосереджуєшся, фокусуєшся, те і зустрічаєш найчастіше навколо. Стала я звертати увагу на лапки, і (от, халепа!) то тут то там натикаюсь саме на подвійні лапки ” ” всюди, де це тільки може бути — на сайтах, в соцмережах, навіть в друкованих виданнях. Що за напасть така? Почала розбиратись.

Вікіпедія говорить про лапки,як про розділовий знак для позначення прямої мови, цитат заголовків та написання слів, що вжиті у переносному значенні.

В сучасному українському правописі (чинний з 2019 року) вирізняють 4 види лапок:

  1. «ялиночки» — найпопулярніші, вживаються в друкованих текстах усіх видів;
  2. „подвійні лапки” — вживаються в рукописних текстах, це ми в курсі, бо всі твори в школі писали :);
  3. ‘одинарні лапки’ — застосовуються для описів значень слів і в перекладах іншомовних слів (наприклад: слово «шумовка» запозичене від польського дієслова szumować , тобто ‘знімати піну’ від szum ‘піна’ ). Зустрічаються вони настільки рідко, що пам’ятаю, що десь таке бачила, а от навести гарний приклад, то і не змогла знайти потрібний текст. 
  4. “машинописні, або комп’ютерні лапки” — використовуються в HTML-розмітці та присутні на стандартній клавіатурі. Ними традиційно послуговуються в англомовних текстах.

В документах Word за умовчанням проставляються лапки-ялиночки. А от варто зайти в текстову нотатку чи в Гугл-док, як всі лапки робляться подвійними “” і автозаміна не завжди може впоратись із цією проблемкою.

То що ж правильно ставити — ” ” чи все-таки « »?

Правила правопису української мови (з російською, до речі, така сама ситуація) допускають використання всіх цих чотирьох видів лапок. Проте говорять, що в друкованих текстах доречніше вживати саме «ялиночки», а от ” ” — варіант для внутрішнього виділення. Наприклад:

М. Рильський так характеризував значення словників у житті культурної людини: «І, звісно, не обійтись без користування словником. Один мій знайомий поет і літературознавець якось жартуючи сказав: Я волію читати словники, ніж поеми. У словнику ті самі слова, що і в поемі, але подані в систематизованому порядку”. Це сказано жартома, але читати словники — не така вже дивовижна і дивацька річ, як може здатися». (Приклад з української Вікіпедії)

Чула навіть таку думку, що ” ” пошукові роботи сприймають як помилку на сайті, і що це може позначитись на ранжуванні. Але SEO-спец пояснив це так:

«Які лапки вживати — не важливо з точки зору просування. Слід тільки контролювати, щоб ” ” не потрапили в Title чи Description. Дескрипшен сам міститься між лапками ” “. Якщо ж всередину фрази потрапить ще одна пара лапок ” “, а не ялиночок « », то речення розіб’ється і повністю в дексрипшен не потрапить».

От і вся особливість.

Проте, затіяна мною в одній із тематичних груп на ФБ дискусія на тему: «Що правильніше і краще ” ” чи « » ?» розгорілась не на жарт, і більшість висловилась однозначно:

  • З точки зору просування — це не важливо.
  • З точки зору правил правопису — краще « » ніж ” “.
  • З точки зору краси публікацій — « » явно перемагають, просто не всі знають, де брати цей чудо-знак на клавіатурі.

Для текстів на сайтах найважливішим фактором залишається користь для читача і відсутність орфографічних помилок. До речі, зайвий пробіл біля лапок якраз і сприймається як помилка, за цим треба слідкувати. А ще – вичищати текст від подвійних пробілів, бо це теж «не комільфо» з точки зору пошуковиків.

Де шукати «ялиночки»? Підкажу

У будь-якому тексті, що набирається на комп’ютері, можна самостійно розставляти «лапки-ялиночки». 

Для цього треба запам’ятати такі комбінації клавіш: 

  • Натискаємо Alt, набираємо 0171, відпускаємо Alt —отримуємо «
  • Натискаємо Alt, набираємо 0187, відпускаємо Alt — отримуємо »

От і вся премудрість. Гарних вам текстів і приємного читання!


«ВІДНОШЕННЯ» чи «СТАВЛЕННЯ»: як правильно?

«ВІДНОШЕННЯ» чи «СТАВЛЕННЯ»: як правильно?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

А правильно і так, і так. Головне вживати слова у «правильних» місцях.

Розібратись із темою спонукав запит із соцмережі:

Люди цікавляться — і я поцікавилась…

А й справді. Російське «отношение» і «отношения» часто плутає Гугл-перекладач. Він просто губиться і не знає куди ж втулити українські відповідники: відносини, стосунки, взаємини, ставлення і вже зовсім подібне (за звучанням) слово – «відношення».

Отже, почнімо з кінця.

Відношення – це позначення взаємозв’язку між предметам або явищами. Слово найчастіше вживається в математичній, хімічній чи інших термінологіях. Пригадуєте таке рідне, шкільне: «арифметичне відношення», «процентне відношення», «синтаксичне відношення».

Ще про «відношення» говорять, коли мають на увазі офіційний документ — діловий лист до установи чи високопосадової особи.

Стосунки — справа тонка…

Ну, а тепер, найцікавіше. Коли говорити «ставлення»? І як сказати інакше?

Ставлення — це те, як ми поводимось з кимось або чимось. Наприклад: уважне ставлення до людей, недбале ставлення до роботи.

Стосунки — це означення зв’язку між людьми. Наприклад: особисті, позашлюбні, стосунки в сім’ї, з колегами по роботі.

Взаємини — позначення виключно особистих стосунків між людьми. Це взаємини між чоловіком та жінкою (дружиною), родинні взаємини, взаємини між дітьми.

Відносини — це слово переважно позначає суспільні зв’язки. Тобто про «відносини» говоримо, коли згадуємо держави та організації: міждержавні відносини, економічні, суспільні, дипломатичні, правові відносини.

Уявляєте, скільки значень (та ще й, мабуть, не всі згадала!) для перекладу одного російського «отношение»! От вам і тонкощі перекладу.

Слова «взаємовідносини» і «взаємостосунки» словники одностайно називають русизмами (від російського слова «взаимоотношения»), то ж вживати їх в українській не радять.

Не знаєте, чи вагаєтесь як описати українською багатозначне російське «отношения»? Сайт ukr-mova.in.ua подає такі варіанти адекватного перекладу:

Одним словом, працювати є над чим. І так, мова має значення! 🙂


Думай і багатій: поради, що працюють протягом століття

Думай і багатій: поради, що працюють протягом століття

Американський журналіст, автор книг з мотивації та саморозвитку, філософ, розробник і творець філософії успіху

Про цю книжку знала. Але чомусь з назви зробила висновок, що це щось на кшталт  — уявляй собі по 15 хвилин щоденно  мішок з грошвою у себе на столі і одного разу відчиниш двері, а там — просто на порозі лежить той самий мішок з начаклованими доларознаками. Якось так.

А ж тут — абсолютний прорив!

Наполеон Гілл — американський журналіст, автор книг з мотивації та популяризатор «філософії успіху» у своєму бестселлері «Думай і багатій»  руйнує всі традиційні постулати, які нам втовкмачували досі.

Книга видана в 1937, а людські страхи та недосконалості не змінились.

Чому одні досягають мети і успіху, а інші — все життя скніють у злиднях і жаліються на сто тисяч «от якби…»? А він про це розказує.

Оцініть таке. Що ми чуємо повсякчас:

  •  «Знання — сила»

Брехня. Або точніше — недосказана правда. Бо знання — це тільки потенційна сила. Без чіткого плану дій і покрокового його виконання, будь-які знання перетворюються на ніщо.

  • «Тільки тяжкою і наполегливою працею можна заробити справжнє багатство»

Брехня. Або точніше — недосказана правда. В основі кожного справжнього багатства (а тут це слово вживається в самому широкому сенсі, тобто для кожного воно «своє») лежить ідея. Розумова діяльність, уява, творче начало — називайте як хочете. Але якщо наполегливо мести двори і ні про що не думати — нічого більше як на «хліб щоденний» не заробиш.

  •  «Не сотвори собі кумира»

Брехня. Або точніше — недосказана правда. Фанатизм — погано. Але без достойних прикладів великих особистостей ніяк не досягти успіху. Кумири потрібні. Ми маємо на когось рівнятись і до чогось прагнути.

Та ще багато там такого — раджу почитати. Це не марно втрачений час, точно.

Яким має бути лідер, що заважає йти до мети, які страхи засіли у підсвідомості і не дають піднятись…

А головне, що стверджує автор і що підтверджує досвід, єдине чим може керувати людина — це її думки (спосіб мислення). Правильно сформована думка перетворюється на матеріальну реальність (доведено), отже людина ЗДАТНА ПОВНІСТЮ керувати своїм буттям. Варто тільки прикласти зусилля у правильній послідовності.

70 мільйонів примірників книги були продані ще за життя автора. Помер він у 1970, а «Думай і багатій» продовжує і досі змінювати свідомість людей. Це неймовірно.


Коли казати відкривати, відчиняти, відмикати, розгортати чи розплющувати? Як правильно

Коли казати відкривати, відчиняти, відмикати, розгортати чи розплющувати? Як правильно 

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Підґрунтям для цього допису стало оголошення про пошуки «адекватного» перекладача з російської на українську.

Шукали в ідеалі людину з філологічною освітою і рідною українською. Ну, або в крайньому разі – з розумінням різниці «зачиняти/закривати/заплющувати», тобто з відчуттями нюансів мови.

Люди відчувають різницю – це не могло не зацікавити

Забігаючи наперед, скажу, що попрацювати в цьому проекті мені таки пощастило. Чому «пощастило»? Та тому, що приємно мати справу з людьми, яким не байдуже якою мовою говорить їхній сайт і слова «а какая разница?» – це зовсім з іншої опери.

Але повернімось до оголошення. «Зачиняти/закривати/заплющувати» – це все відтінки російського «открывать». І коли ж вони доречні?

Над такими нюансами ми рідко замислюємось. Але все-таки?

«Закривати – відкривати»

Коли мова йде про початок чогось нового, або про новину в науковій чи соціальній сфері (так-так, це воно – «відкриття»), то доречніше вживати слово «відкривати». Відповідно «закривати» – його антонім.

ВІДКРИВАТИ ЗАКРИВАТИ
Магазин, змагання, нові закони соціології, засідання комітету, нові проблеми Магазин, змагання, засідання, очі на проблему

«Замикати – відмикати»

Це слово вживають все рідше. А дарма. Словом «замикати» позначають дію, пов’язану із замком і ключиком. Замкнуті на ключ двері чи ворота саме «відмикають».

«Зачиняти – відчиняти»

Коли замка нема і ключ не потрібен, проте прикласти зусилля треба – говорять, що двері «відчиняють» або «зачиняють».

ВІДЧИНЯТИ ЗАЧИНЯТИ
Двері, кватирку, хвіртку, ворота Двері, кватирку, хвіртку, ворота

«Згортати – розгортати»

Розгортають газету, журнал, книгу чи записник. Ну, і відповідно згортають газету, книгу, зошит.

«Заплющувати – розплющувати»

Тут вже ніби зрозуміло – мова йде про очі чи повіки.

Принагідно згадалось ще одне слово – «відкорковувати» – коли говоримо про пляшку гарного вина.

Так вже людина влаштована, що у всьому і завжди прагне спрощення. Ось і ми все багатство відтінків здавалось би звичної дії зводимо до одноманітного «відкривати».

І якби не те оголошення про пошук перекладача, що не опирається тільки на варіанти «дефективного ГУГЛ-перекладача», я би теж не замислилась, а як же правильно висловлюватись в кожному випадку.

Багатство української вражає. Шкода, що ми нехтуємо різноманіттям семантичних відтінків, адже мова має значення.


Чому правильно казати «протягом року», а не «на протязі року»

Чому правильно казати  «протягом року», а не «на протязі року»

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Здавалось би, з цим вже все зрозуміло. Проте раз по разу зустрічаю в текстах «на протязі року…» 

Ех-ех-хе… На протязі можна сидіти чи стояти, а потім підхопити нежить. Бо протяг, він такий – підступний. Особливо влітку. 

На протязі…

А от очікувати  чогось можна тільки «протягом» якогось терміну. 

І попрошу не плутати з російським «на протяжении», це ж інша мова.

А наша  рідна — українська, вона говорить інакше і, погодьтесь, мова має значення.


Яка різниця, «другий» чи «інший»?

Яка різниця, «другий» чи  «інший»? 

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

«Другим разом», «іншим разом»…. Здавалось би, хіба суттєво? Хто не цікавиться і не хоче вичищати свою мову від запозиченого бруду, то тому, мабуть, і без різниці.

Але, якщо для нас мова має значення, то і висловлюватись слід коректно.

Отже, другий, як і третій, четвертий і двадцять восьмий – це порядкові числівники.

Позначають вони виключно порядок чогось у черзі. Коли ж говоримо про щось відмінне від чогось, то кажемо «інше», або «інший», «інша».

Бо іншого не дано. Зауважте, не другого не дано, а саме іншого.


Як правильно казати: «старий друг» чи «давній»?

Як правильно казати: «старий друг» чи «давній»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

«Старий друг краще за нових двох», – каже приказка.

Та коли можна вважати друга старим?  В 60, 80, чи в 100 років? І чому це сивий старигань має бути кращим за нового друга, можливо, молодого і моторного? 

До чого я веду? Та просто не «старий» друг кращий за нового, а «давній»! Тобто той, кого знаємо давно і кому можемо довіритись. І досить вже калькувати з російської! 

«Старий» в українській – це тільки про вік і про літніх людей, і аж ніяк не про термін. Аналогічно, вислів «старі часи» – це «давні часи», бо час чи епоха не може зістаритись, я лише відходить у давнину. 

От здавалося б дрібнички, але ж мова має значення 😉? 


Як правильно «ЗАДАЧА» чи «ЗАВДАННЯ»?

Що таке «ЗАДАЧА» і чим вона відрізняється від «ЗАВДАННЯ»

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Чергова шарада на мовну тему. Як не зачепити це питання, коли «задачі» валяться щодня як сніг на голову?

Але, «ЗАДАЧА» чи «ЗАВДАННЯ»?

Знову запитуємо себе, здивовано знизуючи плечима: «А какая разніца?»…і прямуємо все з’ясовувати.

«Ваша задача – написати текст», – чую часто на свою адресу. Але, чи це справді моя «задача»?

Тлумачний словник української мови дає чітке розмежування цих понять:  

Задача – це питання переважно математичного характеру, яке розв’язується шляхом обчислень за визначеною умовою. Наприклад, математична задача, фізична задача, логічна задача.

Завдання ж – це якийсь запланований обсяг робіт або конкретне доручення. Наприклад: бойове завдання, домашнє завдання, технічне завдання для копірайтера. 

Тобто, слово «ЗАДАЧА» доречне тільки у випадках, коли маємо справу з обчисленнями і формулами. А якщо плануємо щось виконати, то говоримо про «ЗАВДАННЯ» і ніяк інакше.

Вживаймо слова правильно, бо ж мова_має_значення 🙂


Як правильно говорити – «РАДІОУПРАВЛІННЯ» чи «РАДІОКЕРУВАННЯ»?

Як правильно говорити – «РАДІОУПРАВЛІННЯ» чи «РАДІОКЕРУВАННЯ»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Життя і гугл-перекладач знову підкидають тему для роздумів. 

Мені постійно пропонується вжити як варіант російського «модели на радиоуправлении» українське «моделі на радіоуправлінні». А я раз по разу вперто виправляю «моделі на радіокеруванні».

Поки спрацьовує інтуїція, проте, тут хочеться спитати словами класика «А какая разніца?!»

А й справді, «радіоуправління» чи «радіокерування»? 

«Радіоуправління» чи «радіокерування»? 

Піднімаю словники.

Академічний словник української мови, що маю в арсеналі – друковане видання 1973 року (раритет майже!) каже, що «управляти» – те саме, що і «керувати». Тоді як у статті до «керувати» нема відсилання до «управляти» – тобто, це явно не одне і те ж! 

Розбираюсь. Різниця у значеннях дійсно є. 

«КЕРУВАННЯ» – універсальне слово, що може застосовуватись як до транспортного засобу, приладу, так і до людини. 

В той час як «УПРАВЛІННЯ» коректніше застосовувати здебільшого до групи людей, держави чи установи (похідне від «правити»).

«Управляти» – це щось подібне до англійського «manage» чи «lead».От і виходить, що все-таки «ПУЛЬТ РАДІОКЕРУВАННЯ».

А «радіоуправління» – це або калька або неграмотність. От і вір після цього ГУГЛу! Бо ж мова має значення?


Як правильно – «ОДНОГОЛОСНО» ЧИ «ОДНОСТАЙНО»?

Як правильно – «ОДНОГОЛОСНО» ЧИ «ОДНОСТАЙНО»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

«Рішення прийнято одноголосно!» – чую неодноразово і думаю собі: «Це ж скільки довбнів сидить на тих м’яких кріслах і тільки один спромігся проголосувати. І що то за цабе таке, що одним голосом прийнято рішення за всіх?»

Якби іноземець, що вивчав мову за підручниками послухав нашу Верховну раду, то певно б очманів: Де логіка? Що вони там плетуть?

А кому ще ріже вухо калька з російського «единогласно»?   Може колись «царь-батюшка» і вирішував все «единым гласом», але це історія точно не про демократичну козацьку Україну.

ОДНОГОЛОСНО — значить маємо тільки один голос.

Російське ж “единогласно” в українському перекладі звучить як “ОДНОСТАЙНО” і тут без варіантів, всі як один – стали і проголосували.

Так отож, мова має значення.


Як сказати правильно – «ПИТАННЯ» чи «ЗАПИТАННЯ»?

Як сказати правильно – «ПИТАННЯ» чи «ЗАПИТАННЯ»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Працюю над перекладом – ще один сайт в Україні невдовзі заговорить українською.

Перекладати великі масиви тексту і не користуватись ГУГЛ-перекладачем – значить відмовлятись від реальної допомоги, так хоч не все треба передруковувати. Але все ж, ГУГЛ підводить – говорю про це постійно.

Машина раз-по-раз хоче мені втюхати «питання», як переклад російського «вопросы».

А ви в курсі, що не всі російські «вопросы» – це українською «питання»? Знаєте різницю між «питанням» і «запитанням»?

Так от, ми переважно вирішуємо особисті ПИТАННЯ, порушуємо ПИТАННЯ про щось та визначаємо деякі ситуації, як ПИТАННЯ життя та смерті.

Що ж стосується «ЗАПИТАНЬ» – то це все те, після чого можна сміливо поставити кругленький знак запитання: 

  • учень ставить ЗАПИТАННЯ і очікує відповіді, 
  • оратор задає риторичні ЗАПИТАННЯ і сам усе пояснює, 
  • для роз’яснення чогось варто озвучити низку ЗАПИТАНЬ і все стане на свої місця.

Знову маємо одне російське слово і два українські відповідники. Просто треба знати контекст і відчувати тонкощі смислового наповнення. 

… дурна машина на таке не здатна, а людина може все, бо мова має значення.


Про значення слів «ОБИДЧИВЫЙ» та «ВРАЗЛИВИЙ»

«ОБИДЧИВЫЙ» та «ВРАЗЛИВИЙ»

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Шукала український відповідник російському «обидчивый».

Гугл , як завжди розсмішив, каже, що «образливий».

Але ми ж знаємо, що образливий, це скоріше «оскорбительный». 

Людину, яка легко ображається на будь-яку дрібничку ми називаємо «ВРАЗЛИВОЮ». 

З іншого боку, «вразливий» перекладається російською як «впечатлительный» або «мнительный» і тут знову мало спільного з обрАзами.

От і не кажіть мені після цього, що мови, мовляв, подібні, то і народи «братні». Нічого подібного. Не схожі українська і російська зовсім, прошу не плутати з тим засиллям російськомовності, що оточує нас навкруги і змушує розуміти «ЦЕ».

Візьміть чистого росіянина, що ніколи не чув українську, він вас не зрозуміє навіть на побутовому рівні. От вам і «колиска братніх народів» (народжені в СРСР мене зрозуміють). Нема колиски, як нема і «братства», пора вже це усвідомити.

І таки мова має значення.


Як правильно – «РОБИТИ ВИГЛЯД» чи «ВДАВАТИ»?

«РОБИТИ ВИГЛЯД» чи «ВДАВАТИ»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

«От тільки не роби вигляд, ніби нічого не сталось!» – репетувала героїня фільму. 

«ВДАВАТИ», значить імітувати якусь дію чи бездіяльність

А я подумала – чи то в сценарії була описка, чи це «вільне акторське читання». 

Українці не «роблять вигляд», на відміну від росіян. Українці «ВДАЮТЬ». 

Російське «делать вид» перекладається одним-єдиним «ВДАВАТИ», тобто імітувати якусь дію чи бездіяльність.

А чи чули ви, що українська приблизно на 15% лаконічніша за російську. Все чітко і ясно, без зайвих вихилясів, чи подвоєнь літер у словах.

Російське словосполучення перекладається одним словом, подібні за звучанням слова перекладаються без подвоєнь приголосних (наприклад, «касса» – «каса», «аккумулятор» – «акумулятор» і таке інше).

Гадаю, це не просто так. Як говоримо, так і мислимо, так і живемо.

А ви як думаєте, мова має значення?


Як правильно – «ЧАСТІШЕ ЗА ВСЕ» чи «ЗДЕБІЛЬШОГО»?

Як правильно – «ЧАСТІШЕ ЗА ВСЕ» чи «ЗДЕБІЛЬШОГО»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Частіше за все ми говоримо так як нам зручно.

Нічого не помітили? Бо ми і справді так говоримо.

А «частіше за все» – це калька з російського «чаще всего».

Переходимо на українську? Отже, не «частіше за все», а «ЗДЕБІЛЬШОГО» і «ПЕРЕВАЖНО» – так коротше і рідніше.

А ще – правильно. Бо ж мова має значення? 


Як правильно – «НЕМА» чи «НЕМАЄ»?

Як правильно – «НЕМА» чи «НЕМАЄ»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

То НЕМА чи НЕМАЄ?

Я – за однозначність у висловлюваннях. Гадаю, що слово «немає» з’явилось в українській мові з легкої руки якогось горе-писаки, що не вивчив жорстке правило «не» з дієсловами пишеться окремо». Ну, або інший варіант – «немає» народилось у поезії, щоб віршований рядок став милозвучнішим. 

Порівняйте :

  • «у нього нема» – пряме заперечення, «нема» – прислівник. 
  • «він не має» – частка «не», поєднана з дієсловом «має», теж дає заперечення, але тут це вже словосполучення, а не єдине слова.

А що ми уявляємо, коли кажемо «у мене немаЄ»? То Є чи НЕМА? 

Як правильно – «НЕМА» чи «НЕМАЄ»?
То Є чи НЕМА?

Заперечення підсвідомо губиться, і ми вже не зовсім впевнені у тому що чуємо чи говоримо. 

На мою думку, висловлюватись слід однозначно, без підсвідомих підтекстів, тоді і життя навколо стане зрозумілішим. 

А ви як думаєте, в такому сенсі мова має значення? 


Як правильно сказати українською «ПЛЕСТИСЬ В ХВОСТЕ»?

Як правильно сказати українською «ПЛЕСТИСЬ В ХВОСТЕ»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Одна моя фейсбук-знайома полюбляє підкидати в мережу афоризми англійською. Вона підкидає фрази, а я, як старанна учениця, перекладаю послівно, потім ліплю ті слова докупи, далі намагаюсь витягнути звідти якийсь зміст… Пнусь-пнусь, і часто маю пшик. 

Бо афоризми, як і стійкі фразеологізми, перекладаються цілісно. От навіть таке звичне нам російське «плестись в хвосте», яке ГУГЛ вперто подає як «плентатись в хвості» (дякую, що хоч не «плестись»!) українською звучить «пасти заднього». 

От вам і тонкощі перекладу.

Здавалось би дрібниця, але ж мова має значення? 


Як правильно «Я ГАДАЮ» чи «Я РАХУЮ»?

«Я ГАДАЮ» чи «Я РАХУЮ»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

А перекладіть-но мені російською: «Я гадаю, що рахування можна вважати лічбою».

Коли хочете щось порахувати – кажіть «Я РАХУЮ».

Гарно вийшло? Отож-бо – багатогранність української незбагненна! Все життя можна вчитись і пізнавати відтінки та тонкощі значень окремих слів та цілісних словосполучень. 

Але якщо бажаєте висловити свою думку, то доречніше зауважити «Я ДУМАЮ», «Я ВВАЖАЮ», «Я ГАДАЮ». 

Все просто, бо мова має значення.


Як правильно – «З НАСТУПАЮЧИМ» чи «З ПЕРЕДСВЯТОМ»?

«З НАСТУПАЮЧИМ» чи «З ПЕРЕДСВЯТОМ»?

Читання дається все важче. Ловлю себе на думці, що не читаю, а «вичитую», виловлюючи помилки, описки, неточності перекладу, кальки.

Шукаю і знаходжу… 

Ох, як же бракує нам знання мови і бажання висловлюватись правильно. Бо ж часто вірне слово чи вислів знаємо, але вживаємо «за звичкою» фразу, спотворену мовними покручами.

Ну, а вітчизняним телебаченню, радіо та мас-медіа явно не вистачає грамотних редакторів та авторів. Не раз думаю, що якщо вже мені це так вухо ріже, то як мусить сіпатись око у філолога, коли, наприклад, з екрану телевізора когось вітають з «наступаючим святом».

Хто на кого наступає? Чи вже наступив? Нічого не потовкли, коли таки наступили?

Так от, знаємо ж, що не з наступаючим, а «З ПРИЙДЕШНІМ», або «З ПЕРЕДСВЯТОМ»? То давайте висловлюватись правильно і отримувати задоволення від того, що не калькуємо іншомовні вислови, бо маємо свої. Якось так.

Бо мова має значення.


Як правильно – «ПЕРЕКЛАСТИ» чи «ПЕРЕВЕСТИ»?

«ПЕРЕКЛАСТИ» чи «ПЕРЕВЕСТИ»?

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Перевести з російської на українську нічого не потрібно? 

Мені – ні. Бо переводять через дорогу, а з російської на українську текст ПЕРЕКЛАДАЮТЬ. 

Уникайте кальок, хай наша мова стане чистою, тоді і думки просвітліють …. можливо.

І так, справді – мова має значення, бо вона нам рідна.


Як змусити сайт продавати: реальний кейс та майже покрокова інструкція

Як змусити сайт продавати: реальний кейс та майже покрокова інструкція

«Сайт не працює!» або Чому бувають кволенькі інтернет-продажі

Ціна питання, або Все включено з мінімальними затратами

Як висновок

Якщо сайт-продажник створено, а толку від нього катма – варто задуматись про внутрішні негаразди ресурсу.

  • Чому пошукова система не показує сайт потенційним клієнтам?
  • Чому люди, якщо і зайшли, то втікають зі сторінок, не залишаючи заявок?

Погодьтесь, прикро платити роками за хостинг та домен і при цьому не отримувати зиску від роботи самого сайту.

Які елементарні речі можуть поправити ситуацію – розповім далі.

«Сайт не працює!» або Чому бувають кволенькі інтернет-продажі

Основним напрямком роботи фірми «А» є продаж та встановлення віконного та дверного скла. Підприємство гарно працює і розвивається, замовлень на роботу не бракує. Все добре, якби не одне «але».

На бізнес працюють 2 сайти. Один, той що відповідає за послуги із встановлення скла, пропрацьований з точки зору SEO-оптимізації та постійного оновлення контенту (статті в блог, відгуки). Інший же, призначений для безпосередніх продажів скла (навіть передбачена пересилка по всій Україні) – висить мертвим вантажем і лише поїдає кошти на своє утримання.

«Сайт не працює. Подивіться, що тут можна зробити», – як було відмовити давньому клієнту?

Зізнаюсь, аудит сайтів – не моя специфіка, проте тема мене зацікавила. За кілька днів було проведено експрес-аудит ресурсу з точки зору споживача і зроблено висновки про те, що ж я, як копірайтер, можу тут вдіяти.

Як виявилось, зробити можна було чимало.

Найперші помилки, що впливають на «працездатність» будь-якого сайту-продажника:

1.Простота і зрозумілість кожної сторінки для потенційного клієнта.

Якщо є кнопка – надпис на ній повинен відповідати суті.

Якщо є гіперпосилання – воно повинно вести на існуючу сторінку, що відкривається у цьому ж або новому вікні.

Якщо є заклик до дії – то слід максимально спростити кроки до завершення процесу (наприклад, до покупки) – не ускладнювати завдання покупця і перебрати на себе максимум турботи про нього.

2. Орфографічні помилки в текстах.

Негоже змушувати клієнтів спотикатись об кривуляки слів. Ключові слова повинні легко і органічно вписуватись в основний текст опису товару або категорії.

Окрім того, що потенційні клієнти можуть зі злості натиснути на «хрестик» і піти геть, то ще й Гугл вмішується – за неграмотність текстів нещадно відправляє сайт на задвірки пошуку.

3. Мета-теги та ключові слова.

Звичайно, система сама (за умовчанням) підтягне щось у Description та Title. Але якщо це зробити свідомо – результат порадує не тільки пошуковика та покупця.

Кажуть, що тег Keywords практично не використовується у ранжуванні. Я стою на позиції, що якщо не доведено протилежне, то використовувати найменшу можливість для покращення роботи потрібно обов’язково. Отже, прописую всі можливі теги Description, Title, Alt (якщо використовуємо картинку в описі) та Keywords.

4. Перелінковка.

Корисно, коли на сторінці опису є гіперлінк на іншу (робочу) сторінку цього ж сайту. Рекомендовано давати не більше 2-3 гіперлінків на одній сторінці.

Однак, якщо гіперпосилання веде на сторонній ресурс, то варто звернути увагу на те, щоб інший сайт відкривався в новій вкладці. Увагу клієнта слід утримувати всіма можливими засобами, інакше він просто піде геть і забуде, що хотів зробити до цього.

Детальний аналіз «неполадок» видався громіздким, але досить аргументованим.

Експрес-аудит сайту з точки зору споживача

«Робимо!» – вердикт, якого я і очікувала.

Ціна питання, або Все включено з мінімальними затратами

Я чесно попередила замовника, що очікувати «вау-ефекту» не можна. Сказала, що я не впевнена, наскільки швидко система відреагує на виправлення помилок і, можливо, результат прийде через 3-6 місяців. Але помилки є, і їх бажано виправити – гірше точно не буде.

На виконання плану аудиту склала коротенький кошторис, який тут же був затверджений.

Кошторис на виконання робіт

Роботи розпочались в середині листопада минулого року. Не все, що планувала змогла зробити самотужки, довелось підключити стороннього IT-спеца для налагодження коректної роботи платіжного блоку.

За півтора місяця все заплановане успішно втілилось в життя. Тут би сісти-відпочити в очікуванні результату. Проте…

Те що я побачила в «статистиці» сайту, буквально ошелешило. Продажі пішли вгору вже в грудні, тобто, фактично через 2 тижні після того, як я виправила граматичні ляпи та прописала мета-теги!

Важко описати почуття, з яким я очікувала січня-лютого, адже всім відомо, що ці місяці вважаються «мертвими» для сфер, що не стосуються подарунків. Графік статистики впевнено залишався на попередньому рівні.

З моменту проведення роботи на сайті пройшло більш як півроку. Я вперто чекала, щоб пройшло трохи часу, щоб мати повну впевненість у результаті. І таки так – це стабільно працює.

Якщо до цього сайт роками висів без діла і приводив 1-2 покупців на місяць(!), то тепер дає впевнені 15-20 продажів щомісячно. А це, враховуючи специфіку товару (нагадаю – це віконне та дверне скло з порізкою) – дуже гарний результат.

Результат потішив власника, а його відгук про пророблену роботу – мене.

Відгук

Приємно, коли кропітка праця дає гарні плоди. А особливо, коли це – перша спроба у новому амплуа.

Як висновок

Не варто нехтувати дрібницями. Кожна дрібничка (як, наприклад, бите посилання чи орфографічна помилка в ключовому слові) може негативно впливати на ранжування сайту, і так само найменша незрозумілість (як, наприклад, складності з оплатою) може відлякати потенційного покупця.

Ще один суттєвий висновок: неважливо, наскільки багатий у вас асортимент і який рівень цін в магазині.

І, звичайно:

  1. Якщо щось на сайті може бути незрозумілим – воно буде незрозумілим.
  2. Якщо щось може бути трактовано неправильно – воно саме так і буде трактовано.
  3. Якщо можна щось зробити для покращення роботи сайту – це потрібно зробити.

Статті в тему:

Структура тексту-продажника, або Як працює модель AIDA 

Як написати правильний експертний текст: користь статті + SEO-складова = успіх 

Що таке LSI-копірайтинг, або Як підняти релевантність тексту в очах пошукового робота 

Ключові слова: що це таке і яка їх роль у пошуку Googlе 

Що таке «тошнотність» та «вода» в тексті і що цінують пошукові роботи на наших сайтах 

Що таке унікальність тексту і якою вона повинна бути в ідеалі

Як правильно оформити текст на сайті: що миліше оку і легше для сприйняття