Коли казати відкривати, відчиняти, відмикати, розгортати чи розплющувати? Як правильно 

Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі
Розбираємо науживаніші мовні помилки та покручі

Підґрунтям для цього допису стало оголошення про пошуки «адекватного» перекладача з російської на українську.

Шукали в ідеалі людину з філологічною освітою і рідною українською. Ну, або в крайньому разі – з розумінням різниці «зачиняти/закривати/заплющувати», тобто з відчуттями нюансів мови.

Люди відчувають різницю – це не могло не зацікавити

Забігаючи наперед, скажу, що попрацювати в цьому проекті мені таки пощастило. Чому «пощастило»? Та тому, що приємно мати справу з людьми, яким не байдуже якою мовою говорить їхній сайт і слова «а какая разница?» – це зовсім з іншої опери.

Але повернімось до оголошення. «Зачиняти/закривати/заплющувати» – це все відтінки російського «открывать». І коли ж вони доречні?

Над такими нюансами ми рідко замислюємось. Але все-таки?

«Закривати – відкривати»

Коли мова йде про початок чогось нового, або про новину в науковій чи соціальній сфері (так-так, це воно – «відкриття»), то доречніше вживати слово «відкривати». Відповідно «закривати» – його антонім.

ВІДКРИВАТИ ЗАКРИВАТИ
Магазин, змагання, нові закони соціології, засідання комітету, нові проблеми Магазин, змагання, засідання, очі на проблему

«Замикати – відмикати»

Це слово вживають все рідше. А дарма. Словом «замикати» позначають дію, пов’язану із замком і ключиком. Замкнуті на ключ двері чи ворота саме «відмикають».

«Зачиняти – відчиняти»

Коли замка нема і ключ не потрібен, проте прикласти зусилля треба – говорять, що двері «відчиняють» або «зачиняють».

ВІДЧИНЯТИ ЗАЧИНЯТИ
Двері, кватирку, хвіртку, ворота Двері, кватирку, хвіртку, ворота

«Згортати – розгортати»

Розгортають газету, журнал, книгу чи записник. Ну, і відповідно згортають газету, книгу, зошит.

«Заплющувати – розплющувати»

Тут вже ніби зрозуміло – мова йде про очі чи повіки.

Принагідно згадалось ще одне слово – «відкорковувати» – коли говоримо про пляшку гарного вина.

Так вже людина влаштована, що у всьому і завжди прагне спрощення. Ось і ми все багатство відтінків здавалось би звичної дії зводимо до одноманітного «відкривати».

І якби не те оголошення про пошук перекладача, що не опирається тільки на варіанти «дефективного ГУГЛ-перекладача», я би теж не замислилась, а як же правильно висловлюватись в кожному випадку.

Багатство української вражає. Шкода, що ми нехтуємо різноманіттям семантичних відтінків, адже мова має значення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *